вмочати
ВМОЧАТИ 1 (УМОЧАТИ), аю, аєш і ВМОЧУВАТИ (УМОЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМОЧИТИ (УМОЧИТИ), очу, очиш, док., перех. Занурювати в що-небудь рідке. В березі Сиклета вмочала полотно (Н.-Лев., IV, 1956, 214); Валя й Василь умочають куски паляниці в мед, їдять, сміються (Вас., III, 1960, 331); Підходите ви до моря, умочуєте ліву ногу й, вигукнувши - ох! - витягуєте назад (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 7); Я вмочив пальці в лампадку, що горіла в паламарці (Мик., II, 1957, 150).
ВМОЧАТИ2 див. умочати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вмочаю | вмочаємо |
2 особа | вмочаєш | вмочаєте |
3 особа | вмочає | вмочають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вмочатиму | вмочатимемо |
2 особа | вмочатимеш | вмочатимете |
3 особа | вмочатиме | вмочатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вмочав | вмочали |
Жіночий рід | вмочала | |
Середній рід | вмочало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вмочаймо | |
2 особа | вмочай | вмочайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вмочаючи | |
Минулий час | вмочавши |