вовтузитися
ВОВТУЗИТИСЯ, ужуся, узишся, недок., розм. 1. Не сидіти спокійно; соватися. Старий залізничник зітхав, вовтузився в кріслі (Дмит., Розлука, 1957, 54); // Граючись, метушливо рухатися. Коло стодоли, на соломі проти сонечка, щасливі хлопці.. вовтузяться собі та борюкаються (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 19); * Образно. У Мухамедовій голові роєм вовтузилися думки (Донч., І, 1956, 173).
2. Займатися справами, що потребують багато праці й клопоту; повільно й клопітливо робити що-небудь. Явдоха більше з онуком вовтузилася (Мирний, IV, 1955, 50); - Мертвих.. ми з собою не візьмемо, бо нема часу з ними вовтузитись, а поранених не можна кидати катам на знущання... (Стар., Облога.., 1961, 76); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних кулеметів (Гончар, Таврія.., 1957, 534).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вовтужуся | вовтузимося |
2 особа | вовтузишся | вовтузитеся |
3 особа | вовтузиться | вовтузяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вовтузитимуся | вовтузитимемося |
2 особа | вовтузитимешся | вовтузитиметеся |
3 особа | вовтузитиметься | вовтузитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вовтузився | вовтузилися |
Жіночий рід | вовтузилася | |
Середній рід | вовтузилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вовтузьмося | |
2 особа | вовтузься | вовтузьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вовтузячись | |
Минулий час | вовтузившись |