водник
ВОДНИК1, а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва-Волга (Рад. Укр., 9.І 1954, 1).
ВОДНИК2, а, ч. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою. Стара поліська хата мала.. біля дверей ще стільчик для відра з водою - водник (Матеріали з етногр.., 1956, 56); Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (Вас., І, 1959, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | водник | водники |
Родовий | водника | водників |
Давальний | водникові, воднику | водникам |
Знахідний | водник | водники |
Орудний | водником | водниками |
Місцевий | на/у воднику | на/у водниках |
Кличний | воднику | водники |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | водник | водники |
Родовий | водника | водників |
Давальний | водникові, воднику | водникам |
Знахідний | водника | водників |
Орудний | водником | водниками |
Місцевий | на/у воднику, водникові | на/у водниках |
Кличний | воднику | водники |