воловодитися
ВОЛОВОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час. До півночі воловодилася Параска, а там - і мука свій кінець має, і на неї сон є, - Параска затихла - заснула (Мирний, IV, 1955, 65); [Убийбатько:] Ти все ще з доповіддю про Бережного воловодишся? (Мик., І, 1957, 374); // Мати багато клопоту, мороки з ким-, чим-небудь. - Казала Сидорові: не бери, [Мар'ю], сину! .. Не послухався... А тепер - і бийся з нею, і воловодься!.. (Мирний, ІІІ, 1954, 72); Так і воловодилась з Петрусем Горпина, і чим більше воловодилась, тим більш звикала до нього (Григ., Вибр., 1959, 128).
2. Водитися, возитися з ким-небудь. - 1 охота тобі з тим бурсаком воловодитись? - сказав йому [Жуку], скривившись, наче після чого кислого, Шестірний (Мирний, І, 1954, 333); Вона й діти на сусіду покине.. та й воловодиться з п'яним (Дн. Чайка, Тв., 1960, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воловоджуся | воловодимося |
2 особа | воловодишся | воловодитеся |
3 особа | воловодиться | воловодяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воловодитимуся | воловодитимемося |
2 особа | воловодитимешся | воловодитиметеся |
3 особа | воловодитиметься | воловодитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | воловодився | воловодилися |
Жіночий рід | воловодилася | |
Середній рід | воловодилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воловодьмося | |
2 особа | воловодься | воловодьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | воловодячись | |
Минулий час | воловодившись |