впрягати
ВПРЯГАТИ (УПРЯГАТИ), аю, аєш, недок., ВПРЯГТИ (УПРЯГТИ), впряжу, впряжеш; мин. ч. впріг, впрягла, ло; док., перех., у що. Те саме, що запрягати. Коні впрягає [Квітень] у сани і їде (Коцюб., І, 1955, 430); Воли були такі, що не дістати рога. Їх впрягали в підводу по три-чотири пари (Гончар, І, 1954, 202);
* Образно. Чумацької не ждіте Одіссеї: Часи старого епосу пройшли, І не мені з кебетою моєю Впрягти ліричну думку, як воли, В скрипучий віз тяжкої епопеї (Рильський, Поеми, 1957, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впрягаю | впрягаємо |
2 особа | впрягаєш | впрягаєте |
3 особа | впрягає | впрягають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впрягатиму | впрягатимемо |
2 особа | впрягатимеш | впрягатимете |
3 особа | впрягатиме | впрягатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | впрягав | впрягали |
Жіночий рід | впрягала | |
Середній рід | впрягало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впрягаймо | |
2 особа | впрягай | впрягайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | впрягаючи | |
Минулий час | впрягавши |