вроблений
ВРОБЛЕНИЙ (УРОБЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вробити1. Сама верхня [бочка] була найменша і без дна, тільки всередині вроблений залізний прут з коромислом, до котрого прив'язували довгий мотузок (Стор., І, 1957, 263); Апарати виблискують під матовим світлом численних ламп, вроблених у стелі і стіни [лабораторії] (Собко, Любов, 1935, 11).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вроблений | вроблена | вроблене | вроблені |
Родовий | вробленого | вробленої | вробленого | вроблених |
Давальний | вробленому | вробленій | вробленому | вробленим |
Знахідний | вроблений, вробленого | вроблену | вроблене | вроблені, вроблених |
Орудний | вробленим | вробленою | вробленим | вробленими |
Місцевий | на/у вробленому, вробленім | на/у вробленій | на/у вробленому, вробленім | на/у вроблених |