вузластий
ВУЗЛАСТИЙ, а, е. 1. На якому нав'язані вузли (див. вузол 1 1). І бачить [граф] Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 76).
2. Покритий потовщеннями. Рекомендацію докинув агроном, Що між вузластими проводив нас кущами (Рильський, Троянди.., 1957, 32); Вузласті руки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вузластий | вузласта | вузласте | вузласті |
Родовий | вузластого | вузластої | вузластого | вузластих |
Давальний | вузластому | вузластій | вузластому | вузластим |
Знахідний | вузластий, вузластого | вузласту | вузласте | вузласті, вузластих |
Орудний | вузластим | вузластою | вузластим | вузластими |
Місцевий | на/у вузластому, вузластім | на/у вузластій | на/у вузластому, вузластім | на/у вузластих |