вхожий
ВХОЖИЙ (УХОЖИЙ), а, е, розм. Який має право вільно входити куди-небудь або до когось. [Долон:] Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний (Л. Укр., II, 1951, 271); В театрі, куди я вхожий був, .. матеріал для мого пізнання й дослідження був для мене більше ніж достатнім (Моє життя в мист., 1955, 94).
Близько вхожий - якого приймають як свою, близьку людину. [Сестра Серахвима:] Ти, сестро Мархво, до неї [ігумені] близько ухожа. Ти їй скажи оце (Мирний, V, 1955, 66); Смась Кречовський був близько вхожий в домі ректора Борецького (Ле, Хмельницький, І, 1957, 228).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вхожий | вхожа | вхоже | вхожі |
Родовий | вхожого | вхожої | вхожого | вхожих |
Давальний | вхожому | вхожій | вхожому | вхожим |
Знахідний | вхожий, вхожого | вхожу | вхоже | вхожі, вхожих |
Орудний | вхожим | вхожою | вхожим | вхожими |
Місцевий | на/у вхожому, вхожім | на/у вхожій | на/у вхожому, вхожім | на/у вхожих |