вчвал
ВЧВАЛ (УЧВАЛ), присл. Галопом, великими стрибками, найшвидшим кроком (про кінський біг). Кінь скаче вчвал що сили є, щодуху (Л. Укр., І, 1951, 313); Шкапа його немовби вийшла з своєї повільної і точної.. рисі і якось боком.. пішла вчвал (Сміл., Пов. і опов., 1949, 90).
@ Взяти вчвал (учвал) - пустити коня, запряжку з місця дуже швидким кроком. Григорій Іванович - стрибнув на передню тачанку, і всі три тачанки зразу взяли учвал (Смолич, III, 1958, 228).