відгороджуватися
ВІДГОРОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГОРОДИТИСЯ, оджуся, одишся, док. 1. Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь. [Тірца:] Посій понад границями пшеницю добру, відгородись житами від пустині (Л. Укр., II, 1951, 160); Однієї ночі вона [Маруся] покинула одинокого батька і втекла до Степана. Тоді Микита прокляв її, прокляв увесь рід її аж до сьомого коліна,.. купив верболозу й одгородився від усіх людей величезним тином (Л. Янов., І, 1959, 311).
2. перен. Позбавляти себе зв'язку з ким-, чим-небудь; ізолюватися. Передова радянська наука не відгороджується від народу (Рад. Укр., 18.III 1949, 1); Ми.. повинні строго окреслити обсяг етнографії,.. відмежуватись від інших областей знання. Але відмежуватись - не значить одгородитись (Рильський, III, 1956, 161).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгороджуюся | відгороджуємося |
2 особа | відгороджуєшся | відгороджуєтеся |
3 особа | відгороджується | відгороджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгороджуватимуся | відгороджуватимемося |
2 особа | відгороджуватимешся | відгороджуватиметеся |
3 особа | відгороджуватиметься | відгороджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгороджувався | відгороджувалися |
Жіночий рід | відгороджувалася | |
Середній рід | відгороджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгороджуймося | |
2 особа | відгороджуйся | відгороджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгороджуючись | |
Минулий час | відгороджувавшись |