відкопилювати
ВІДКОПИЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКОПИЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Випинати (губи). - Ех, так там, коли так, і не гарно у діда, - сказала Одарочка, одкопилюючи свою невеличку рожеву губку (Мирний, І, 1954, 205); Христина перехоплює парубочий погляд, відкопилює припухлі уста і.. бентежиться (Стельмах, І, 1962, 129); Василько вже позбувся страху і гордовито відкопилив губу (Панч, Гарні хлопці, 1959, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкопилюю | відкопилюємо |
2 особа | відкопилюєш | відкопилюєте |
3 особа | відкопилює | відкопилюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкопилюватиму | відкопилюватимемо |
2 особа | відкопилюватимеш | відкопилюватимете |
3 особа | відкопилюватиме | відкопилюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкопилював | відкопилювали |
Жіночий рід | відкопилювала | |
Середній рід | відкопилювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкопилюймо | |
2 особа | відкопилюй | відкопилюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкопилюючи | |
Минулий час | відкопилювавши |