відкуповувати
ВІДКУПОВУВАТИ, ую, уєш і ВІДКУПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДКУПИТИ, уплю, упиш; мн. відкуплять; док., перех. 1. Перекуповувати в когось щось раніше ним придбане. Коли ще жила [пані] в містечку, мати Гінди відкуповувала в неї не раз стару одежу (Кобр., Вибр., 1954, 73); Валентин Модестович відкупив у нього грамофон (Шовк., Інженери, 1956, 158); // Забирати за плату щось своє назад. Він ніс у пазусі 50 ринських,.. а в голові готовий план - відкупити хоч [частину].. своєї батьківщини (Фр., І, 1955, 96).
2. За певну плату звільняти когось від якої-небудь повинності, обов'язку тощо. Лаврін тільки стискував кулаки: - Хабара дав глитай, відкупив свого сина! (Донч., ІII, 1956, 113); // заст. За певну плату звільняти кого-небудь від кріпацтва. Дівчину, просту кріпачку, я візьму за руку. Відкупивши її в пана, віддам у науку (Тич., I, 1957, 213).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкуповую | відкуповуємо |
2 особа | відкуповуєш | відкуповуєте |
3 особа | відкуповує | відкуповують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкуповуватиму | відкуповуватимемо |
2 особа | відкуповуватимеш | відкуповуватимете |
3 особа | відкуповуватиме | відкуповуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відкуповував | відкуповували |
Жіночий рід | відкуповувала | |
Середній рід | відкуповувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відкуповуймо | |
2 особа | відкуповуй | відкуповуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відкуповуючи | |
Минулий час | відкуповувавши |