відлучення
ВІДЛУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучити й відлучитися 1, 2. У 1912 році академік А. А. Марксе надіслав до Найсвятішого синоду прохання про відлучення його від церкви (Наука.., 2, 1958, 41); В цій праці подаються вказівки про гігієну дітей від часу відлучення дитини до 5-6 років (Пік. гігієна, 1954, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відлучення | відлучення |
Родовий | відлучення | відлучень |
Давальний | відлученню | відлученням |
Знахідний | відлучення | відлучення |
Орудний | відлученням | відлученнями |
Місцевий | на/у відлученні | на/у відлученнях |
Кличний | відлучення | відлучення |