відпадіння
ВІДПАДІННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відпасти. Фонетична риса, що в наш час виразно зближує між собою українську мову саме з білоруською, - відпадіння початкового ненаголошеного і на початку слова: голка: рос. иголка (Пит. походж. укр. мови, 1956, 158); Перед загрозою можливого відпадіння автономних республік від Співтовариства французькі імперіалісти визнали за краще протягом другої половини 1960 р. надати "незалежність" всім автономним республікам (Рад. право, 6, 1960, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відпадіння | відпадіння |
Родовий | відпадіння | відпадінь |
Давальний | відпадінню | відпадінням |
Знахідний | відпадіння | відпадіння |
Орудний | відпадінням | відпадіннями |
Місцевий | на/у відпадінні | на/у відпадіннях |
Кличний | відпадіння | відпадіння |