відпрохуватися
ВІДПРОХУВАТИСЯ і ВІДПРОШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся і ВІДПРОСИТИСЯ, ошуся, осишся, док. 1. Прохаючи, брати дозвіл у кого-небудь, щоб відлучитися з місця роботи, з дому тощо. Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (Н.-Лев., II, 1956, 329); У неділю він [Тарас] одпрошується у Ширяєва на Мохову, до свого пана Енгельгардта (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 114); Першої неділі після цього відпрохався Семен у пана на часинку до брата (Коцюб., І, 1955, 105); Виявилося, що Людмила не просто відпросилася в директора з'їздити на день-два до батьків, а взяла відпустку (Ле, Право.., 1957, 266).
2. Прохати про звільнення від чого-небудь. Другі аби рік вибути - зараз і одпрохуються; а він - ні (Мирний, III, 1954, 67); Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється, відпрошується, нізащо не сяде до столу (Чорн., Визвол. земля, 1950, 37); - Довго я умовляла його, щоб він одпустив хоч мене, ледве одпрохалась (Укр.. казки, 1951, 58).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрохуюся | відпрохуємося |
2 особа | відпрохуєшся | відпрохуєтеся |
3 особа | відпрохується | відпрохуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрохуватимуся | відпрохуватимемося |
2 особа | відпрохуватимешся | відпрохуватиметеся |
3 особа | відпрохуватиметься | відпрохуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відпрохувався | відпрохувалися |
Жіночий рід | відпрохувалася | |
Середній рід | відпрохувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрохуймося | |
2 особа | відпрохуйся | відпрохуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відпрохуючись | |
Минулий час | відпрохувавшись |