відряджати
ВІДРЯДЖАТИ, аю, аєш, недок., ВІДРЯДИТИ, яджу, ядиш, док., перех. 1. Посилати кого-небудь кудись з якимсь дорученням. Хлопці залишилися біля намету поратися з стравою, а Черняєву з Павлусем відрядили по малину (Донч., II, 1956, 40); Він обіцяв відразу, як тільки приїде, відрядити ковалів для ремонту сільськогосподарського реманенту (Бойч., Молодість, 1949, 271); // Офіційно посилати кого-небудь до іншого міста, району, країни тощо для виконання службового чи іншого доручення. - Я знаю, - сказав він. - ЦК КП (б )У відряджає до нашого з'єднання лектора і письменника (Шиян, Партиз. край, 1946, 5); На його настійливе прохання відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Ле, Право.., 1957, 93).
2. рідко. Надсилати комусь що-небудь. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив (Котл., I, 1952, 174).
3. рідко. Відсилати, відправляти когось звідкись проти волі. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали (Сл. Гр.); Майор гнівно попередив, що відрядить його з батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відряджаю | відряджаємо |
2 особа | відряджаєш | відряджаєте |
3 особа | відряджає | відряджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відряджатиму | відряджатимемо |
2 особа | відряджатимеш | відряджатимете |
3 особа | відряджатиме | відряджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відряджав | відряджали |
Жіночий рід | відряджала | |
Середній рід | відряджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відряджаймо | |
2 особа | відряджай | відряджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відряджаючи | |
Минулий час | відряджавши |