відчужуватися
ВІДЧУЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЧУЖИТИСЯ, ужуся, ужишся, док., від кого й без додатка. 1. Припиняти близькі стосунки з ким-небудь; ставати чужим, далеким кому-, чому-небудь. Лаговський був скрізь укупі з.. Аполлоном і відчужувався од Володимира (Крим., А. Лаговський, І-II, 1905, 139); Автор.. відрікся нас, відчужився цілком (Фр., XVI, 1955, 362); Дехто навіть думав, що він збожеволів, бо відчужився зовсім від людей, замкнувся в своїй хаті (Ірчан, ІІ, 1958, 188).
2. тільки недок. Пас. до відчужувати 2.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчужуюся | відчужуємося |
2 особа | відчужуєшся | відчужуєтеся |
3 особа | відчужується | відчужуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчужуватимуся | відчужуватимемося |
2 особа | відчужуватимешся | відчужуватиметеся |
3 особа | відчужуватиметься | відчужуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відчужувався | відчужувалися |
Жіночий рід | відчужувалася | |
Середній рід | відчужувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчужуймося | |
2 особа | відчужуйся | відчужуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відчужуючись | |
Минулий час | відчужувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчужуюся | відчужуємося |
2 особа | відчужуєшся | відчужуєтеся |
3 особа | відчужується | відчужуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчужуватимуся | відчужуватимемося |
2 особа | відчужуватимешся | відчужуватиметеся |
3 особа | відчужуватиметься | відчужуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відчужувався | відчужувалися |
Жіночий рід | відчужувалася | |
Середній рід | відчужувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчужуймося | |
2 особа | відчужуйся | відчужуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відчужуючись | |
Минулий час | відчужувавшись |