візникування
ВІЗНИКУВАННЯ, я, с. Заняття за знач. візникувати. Від хліборобства [селяни] переходять на роботи, не зв'язані з фізичною працею: на крамарство, візникування (Гжицький, У світ.., 1960, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | візникування | візникування |
Родовий | візникування | візникувань |
Давальний | візникуванню | візникуванням |
Знахідний | візникування | візникування |
Орудний | візникуванням | візникуваннями |
Місцевий | на/у візникуванні | на/у візникуваннях |
Кличний | візникування | візникування |