гавкнути
ГАВКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гавкати. У дворі гавкнуло цуценя (Вовчок, 1, 1955, 72); - Глянула [Параска] на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (Н.-Лев., II, 1956, 25); - На-зад! -- гавкнув на них гітлерівець, - вийдіть до коридора й постукайте! (Ю. Янов., II, 1954, 39); * У порівн. - Га? - обізвалась Хівря дзвінко, як гавкнула (Григ., Вибр., 1959, 95).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гавкну | гавкнемо |
2 особа | гавкнеш | гавкнете |
3 особа | гавкне | гавкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гавкнув | гавкнули |
Жіночий рід | гавкнула | |
Середній рід | гавкнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гавкнімо | |
2 особа | гавкни | гавкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | гавкнувши |