гарикати
ГАРИКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито покрикувати; бурчати. Знаю, що так не минеться - буде гарикати [Мотря] під дверима, буде витівати, поки не зволоче мене з ліжка (Вас., II, 1959, 266); // на кого. Христя довго ще гарикала на Мар'яну, але та вже нічого не чула, не слухала (Вирган, В розп. літа, 1959, 315); Іван Панасович відпросився в голови повіткому на кілька днів у Новобугівку, щоб побути разом з Мірошниченком. За це навіть жінка.. не гарикала на нього (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 219).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарикаю | гарикаємо |
2 особа | гарикаєш | гарикаєте |
3 особа | гарикає | гарикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарикатиму | гарикатимемо |
2 особа | гарикатимеш | гарикатимете |
3 особа | гарикатиме | гарикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гарикав | гарикали |
Жіночий рід | гарикала | |
Середній рід | гарикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарикаймо | |
2 особа | гарикай | гарикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гарикаючи | |
Минулий час | гарикавши |