гнилля
ГНИЛЛЯ, я, с. Гнилі предмети; гниль (у 1, 2 знач.). Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (Номис, 1864, № 476); Використання парламентаризму - особливо в революційні часи - полягає зовсім не в тому, щоб марнувати дорогий час на представників гнилля, а в тому, щоб учити маси на прикладі гнилля (Ленін, 26, 1951, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гнилля | |
Родовий | гнилля | |
Давальний | гниллю | |
Знахідний | гнилля | |
Орудний | гниллям | |
Місцевий | на/у гниллі | |
Кличний | гнилля |
гниль
ГНИЛЬ, і, ж. 1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Кобр., Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя - головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Ю. Янов., 1, 1958, 170); * Образно. Невже у вас припало серце гниллю І не вража сльоза бідот людських? (Стар., Вибр., 1959, 13).
2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. Хоч вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Фр., VI, 1951, 49); Гострим, гнівним словом вони [сатиричні пісні] викривали гниль і.. паразитичну суть царизму (Мист., 1, 1955, 25).
3. Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів. У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль (Техн. культ., 1956, 177); Суха гниль сильно уражує бульби [картоплі] переважно в другу половину зимового зберігання (Картопля, 1957, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гниль | гнилі |
Родовий | гнилі | гнилей |
Давальний | гнилі | гнилям |
Знахідний | гниль | гнилі |
Орудний | гниллю | гнилями |
Місцевий | на/у гнилі | на/у гнилях |
Кличний | гниле | гнилі |