А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

голосуючий

ГОЛОСУЮЧИЙ, а, е Дієпр. акт. теп. ч. до голосувати 1; // у знач. ім. голосуючий, чого, ч. Той, хто голосує. Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Март., Тв., 1954, 65).

голосуючий - іменник, чоловічий рід, істота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийголосуючийголосуючі
Родовийголосуючогоголосуючих
Давальнийголосуючомуголосуючим
Знахіднийголосуючогоголосуючих
Оруднийголосуючимголосуючими
Місцевийна/у голосуючому, голосуючімна/у голосуючих
Кличнийголосуючийголосуючі
голосуючий - прикметник
ВІДМІНОКЧОЛ. РІДЖІН. РІДСЕР. РІДМНОЖИНА
Називнийголосуючийголосуючаголосуючеголосуючі
Родовийголосуючогоголосуючоїголосуючогоголосуючих
Давальнийголосуючомуголосуючійголосуючомуголосуючим
Знахіднийголосуючий, голосуючогоголосуючуголосуючеголосуючі, голосуючих
Оруднийголосуючимголосуючоюголосуючимголосуючими
Місцевийна/у голосуючому, голосуючімна/у голосуючійна/у голосуючому, голосуючімна/у голосуючих