slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум
А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

горб

ГОРБ, а, ч. 1. Невелике округле підвищення на площині; бугор, пагорок. - Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику - під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові - на горбу, Я примощусь під бузиною (Гл., Вибр., 1957, 133); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Сміл., Сашко, 1954, 14).

2. Випуклість на спині, на грудях людини, що утворюється внаслідок викривлення хребта або грудної клітки. Тепер у нас робітники і селяни більше не працюють на панів і фабрикантів, горбів не наживають, землю сльозами не поливають (Укр.. казки, 1951, 396); З дверей вийшла низька дівка з одним горбом на спині, з другим на грудях (Н.-Лев., III, 1956, 39); Антон тільки й заробив, що собі горб на спину (Чорн., Визвол. земля, 1959, 7); // Жирові відкладення у вигляді наростів на спині у верблюда і деяких інших тварин. На верблюдах між горбами сиділи люди - і дорослі і діти (Ів., Вел. очі, 1956, 11); У бугаїв голова й шия масивні, спереду лопаток добре виражений горб (Соц. твар., 2, 1956, 61); // перен., розм. Спина. - Земля одна, а хазяїв коло неї аж два. Один свій, колгоспний, а другий з емтеесу. От вони й тягаються, а горби в нас тріщать... (Кучер, Трудна любов, 1960, 55).

3. у знач. присл. горбом. У вигляді бугра; випукло; утворюючи бугор. Он по горі синіє рослина; то мов стіг сіна, горбом здіймається вгору, то гострою швайкою піднімається в небо (Мирний, IV, 1955, 314); Вага літ вигнула горбом її спину, здушила докупи кощаве тіло, зробила його цілком дитячим (Ю. Янов., І, 1958, 229).

@ Гнути горба - дуже багато, важко працювати. Він гне натруджено горба, В поту сорочка; жарко (Мал., І, 1956, 309); [Своїм] горбом (брати, наживати, одробляти і т. ін.) - важкою працею, важкими зусиллями. Куркуль наживав не своїм горбом, а чужим трудом (Укр.. присл.., 1955, 352); [Никанор:] Дали, та взять її [землю] нічим. Горбом тільки й береш (Мик., II, 1957, 90); Буде він платити чи своїм горбом одробляти (Григ., Вибр., 1959, 229).

горб - іменник, чоловічий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийгорбгорби
Родовийгорбагорбів
Давальнийгорбові, горбугорбам
Знахіднийгорбгорби
Оруднийгорбомгорбами
Місцевийна/у горбіна/у горбах
Кличнийгорбегорби

§ 48. ІІ відміна. Однина. Родовий відмінок (п. 3, ґ): горб, горба

горбити

ГОРБИТИ, блю, биш; мн. горблять; недок., перех. Робити горбатим; згинати горбом. Тебе чекання горбить і тривоже [тривожить] (Мал., Звенигора, 1959, 321).

горбити - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особагорблюгорбимо
2 особагорбишгорбите
3 особагорбитьгорблять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особагорбитимугорбитимемо
2 особагорбитимешгорбитимете
3 особагорбитимегорбитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідгорбивгорбили
Жіночий рідгорбила
Середній рідгорбило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа горбмо
2 особагорбгорбте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часгорблячи
Минулий часгорбивши
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний чинний правопис української мови з пошуком.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація, звертання в українській мові.     © 2005-2019 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум