гороб'я
ГОРОБ'Я, яти, с., розм. Те саме, що горобеня. Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб'я і.. покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Мирний, IV, 1955, 300); Поливали грядки.. Малеча - хто з чим: з кухликом, з мисочкою. Набере, - гороб'яті напитися саме, - а несе бережно, щоб не схлюпнути ж (Головко, І, 1957, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гороб'я | гороб'ята |
Родовий | гороб'яти | гороб'ят |
Давальний | гороб'яті | гороб'ятам |
Знахідний | гороб'я | гороб'ят |
Орудний | гороб'ям | гороб'ятами |
Місцевий | на/у гороб'яті | на/у гороб'ятах |
Кличний | гороб'я | гороб'ята |