гостити
ГОСТИТИ, гощу, гостиш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Те саме, що вгощати. Почали [люди] мене гостити вареними яйцями й паляницею (Барв., Опов.., 1902, 124); Баба почала гостити: дала по стаканчику винця і закуску таку хорошу, що рідко хто й бачив (Укр.. казки, легенди.., 1957, 137).
2. неперех. Те саме, що гостювати. Син недовго гостив у батька (Мирний, IV, 1955, 183); * Образно. На землю скель і радуг малинових Нужда прийшла гостити у дворі (Мал., І, 1956, 139).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гощу | гостимо |
2 особа | гостиш | гостите |
3 особа | гостить | гостять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гоститиму | гоститимемо |
2 особа | гоститимеш | гоститимете |
3 особа | гоститиме | гоститимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гостив | гостили |
Жіночий рід | гостила | |
Середній рід | гостило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гостімо | |
2 особа | гости | гостіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гостячи | |
Минулий час | гостивши |