гофрований
ГОФРОВАНИЙ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гофрувати. Потім він нахилився до нашого з Жабі чемодана і, витягши чорного серпанку сукню з буйною, щедро гофрованою спідничкою, розіп'яв її в руках (Досв., Вибр., 1959, 68); // у знач. прикм. Подобалось їй, що стіни клубу прикрашені плакатами і афішами, а на лампі під стелею - зеленкуватого кольору абажур з гофрованого паперу (Вільде, Сестри.., 1958, 392); Наповнивши поливальницю, Грицько поспішив у низьке, вкрите гофрованим залізом приміщення (Рудь, Гомін.., 1959, 97).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гофрований | гофрована | гофроване | гофровані |
Родовий | гофрованого | гофрованої | гофрованого | гофрованих |
Давальний | гофрованому | гофрованій | гофрованому | гофрованим |
Знахідний | гофрований, гофрованого | гофровану | гофроване | гофровані, гофрованих |
Орудний | гофрованим | гофрованою | гофрованим | гофрованими |
Місцевий | на/у гофрованому, гофрованім | на/у гофрованій | на/у гофрованому, гофрованім | на/у гофрованих |