гільйотина
ГІЛЬЙОТИНА, и, ж. 1. Пристрій, що являє собою раму і лезо і служить для виконання смертних вироків (впроваджений у Франції з кінця XVIII ст.). [Віттіг:] Хіба воно у Франції по добрості діялось?.. Там гільйотина не дармувала (Л. Укр., IV, 1954, 228); Ці два дзвінки впали мені на голову, як грім з неба, як ніж гільйотини (Коцюб., І, 1955, 416); Навкруги юрба ревла: «На гільйотину короля!» (Ю. Янов., V, 1955, 55).
2. техн. Те саме, що Гільйотинні ножиці (див. гільйотинний). Ведуть [члени бригади] розмітку стальних полотнищ, а за їх кресленнями потужна гільйотина і газові різаки викроюють різні деталі (Рад. Укр., 15.УІІ 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гільйотина | гільйотини |
Родовий | гільйотини | гільйотин |
Давальний | гільйотині | гільйотинам |
Знахідний | гільйотину | гільйотини |
Орудний | гільйотиною | гільйотинами |
Місцевий | на/у гільйотині | на/у гільйотинах |
Кличний | гільйотино | гільйотини |