даровизна
ДАРОВИЗНА, и, ж., розм. Подарована річ; дарунок. Отець Вікентій .. не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну.. та й за даровизну не згадує (Стельмах, Хліб.., 1959, 274).
На даровизну - в подарунок. Хто дарував [молодим] курку, обтикану калиною, .. хто бичка, хто телицю, хто обіцяв на даровизну мішок пашні (Н.-Лев., III, 1956, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | даровизна | даровизни |
Родовий | даровизни | даровизн |
Давальний | даровизні | даровизнам |
Знахідний | даровизну | даровизни |
Орудний | даровизною | даровизнами |
Місцевий | на/у даровизні | на/у даровизнах |
Кличний | даровизно | даровизни |