двопілля
ДВОПІЛЛЯ, я, с., заст. Система обробітку орної землі, при якій щорічно засівається лише половина, а решта залишається під паром (на пар). Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі. Продовжували застосовуватися також переліг і двопілля (Іст. УРСР, І, 1953, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | двопілля | |
Родовий | двопілля | |
Давальний | двопіллю | |
Знахідний | двопілля | |
Орудний | двопіллям | |
Місцевий | на/у двопіллі | |
Кличний | двопілля |