двірня
ДВІРНЯ, і, ж., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.. Піднявся крик людський, збіглася двірня... (Мирний, І, 1949, 212); Пані .. одійшла до вікна, біля котрого поралася мало не вся двірня (Л. Янов., І, 1959, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | двірня | двірні |
Родовий | двірні | двірень |
Давальний | двірні | двірням |
Знахідний | двірню | двірні |
Орудний | двірнею | двірнями |
Місцевий | на/у двірні | на/у двірнях |
Кличний | двірне | двірні |