декорування
ДЕКОРУВАННЯ, я, с. Дія за знач. декорувати. Тіньовитривала рослина [жимолость звичайна) придатна для насаджування під великими деревами та для декорування другорядних дільниць саду (Озелен. колг. села, 1955, 93); Ще на початку 30-х років [XIX ст.] багато українських митців-фарфористів почали використовувати для декорування фарфору народну орнаментику (Мист., 5, 1960, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | декорування | декорування |
Родовий | декорування | декорувань |
Давальний | декоруванню | декоруванням |
Знахідний | декорування | декорування |
Орудний | декоруванням | декоруваннями |
Місцевий | на/у декоруванні | на/у декоруваннях |
Кличний | декорування | декорування |