денно
ДЕННО, присл., діал. 1. Щодня, щоденно. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (Граб., І, 1959, 52); Від 9-ї рано до 5-ї по полудні буває таке літо, що 23 ст. тепла доходить, отже, 8 годин денно можна сидіти на свіжому повітрі (Л. Укр., V, 1956, 387).
2. За робочий день. Місцеві робітники ніяким світом не хотіли йти до сеї роботи [над страшною пропастю], хоча директор давав за неї по два римських денно (Фр., І, 1955, 367).
@ Денно [і], нічно - удень і вночі. Били турка денно, нічно (Сл. Гр.).