дервіш
ДЕРВІШ, а, ч. Мусульманський чернець-жебрак. Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі дома [будинки] з гаремами, кав'ярні, ослики, дервіші, фрукти, зелень і чад смаженого м'яса (Коцюб., III, 1956, 348); - Ці жінки бездітні, - пояснив гід. - Вони вірять, що святий дервіш діє й тепер, і подарує їм дітей (Минко, Намасте.., 1957, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дервіш | дервіші |
Родовий | дервіша | дервішів |
Давальний | дервішеві, дервішу | дервішам |
Знахідний | дервіша | дервішів |
Орудний | дервішем | дервішами |
Місцевий | на/у дервіші, дервішу, дервішеві | на/у дервішах |
Кличний | дервішу | дервіші |