ДЕРЖАТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; триматися. Щоб не впасти, руками держиться [сотник] за днище (Кв.-Осн., II, 1956, 204); Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку [дверей], вилетів у коридор (Довж., І, 1958, 371); *Образно. Але корінням грунту кам'яного Вона [смерічка] так цупко держиться завжди, Що не боїться вітру дощового (Павл., Бистрина, 1959, 83); // перен. Прагнути зберегти що-небудь для себе, утримати за собою. Чи то врешті у Бертольда Притомилося лицарство, Чи то владар бусурманський Міцно так державсь за царство, - Тільки твердо так трималось Місто гордеє, уперте (Л. Укр., І, 1951, 375); Та й держалась же Конониха за те життя, як борона за траву (Григ., Вибр., 1959, 324); // Притуливши руку до кого-, чого-небудь або поклавши руку на когось, щось, залишати її в такому положенні. На березі сидить турок у червоній чалмі, держачись за кинджал (Вовчок, І, 1955, 297).

2. Утримуватися на якій-небудь опорі, з допомогою чого-небудь; бути укріпленим на чомусь. Держиться, як пісок на вилах (Укр.. присл.., 1955, 306); Листя з кущів вже зовсім обсипалось внизу, тільки держалося на вершечках (Н.-Лев., III, 1956, 266); Голова у неї [старої], наче в п'яної, хиталася, не держалася на в'язах (Мирний, І, 1954, 361); // перен. Існувати, спираючись на кого-, що-небудь, грунтуватися на чомусь, підтримуватися чим-небудь. - Через них, через дітську [дитячу] славу вона [мати] держиться на світі (Кв.-Осн., II, 1956, 343); [Ізоген:] Наш ворог тямить, чим держиться церква (Л. Укр., III, 1952, 297); Наймана праця держиться виключно на конкуренції робітників між собою (Комун. маніф., 1947, 26).

3. Перебувати в певному стані, положенні, зберігаючи його в той чи інший спосіб. Він випірнув зараз же і поплив до Семена, що ще держався на воді (Гр., Без хліба, 1958, 47); Славетний акин [Джамбул] держиться в сідлі вже більше, як вісімдесят літ життя (Мас., Життя.., 1960, 74).

4. Знаходитися де-небудь, займати якесь місце, положення. Одна Неріса танцює, все держачись позад Антея (Л. Укр., III, 1952, 463); - Держись мені хати, не блукай по ночах! (Коцюб., І, 1955, 271); - Держися місця. Перетерпиш кару... Якось воно буде (Донч., III, 1956, 63).

5. Надавши певного положення тілові, зберігати його; стояти в якій-небудь позі. Наділа [Христя] й корсетку. - Держись рівно! (Мирний, III, 1954, 179); // перен., розм. Поводитися, триматися певним чином. Панна Анеля мовчала, держалась сухо і наче осторонь (Коцюб., II, 1955, 246); Треба було оскупно [скупо] видавати на їду і на всякі найконечніші потреби, щоби тілько про людське око держатися сяк-так з гонором (Фр., III, 1950, 156).

6. розм. Залишатися в доброму стані, не псуватися. Габелок державсь та комір Василевого каптанка не видержав, лопнув (Мирний, IV, 1955, 108).

7. перен. Не відступати, не здаватися; міцно стояти, триматися. - Затявся пан, держімось і ми (Коцюб., II, 1955, 54); Цілий уже тиждень держаться озеряни. Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють (Головко, II, 1957, 328); - Держись, Марійко, щоб мені там того... Щоб усіх партизанів на ноги поставила (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 133); // Стримувати себе, утримуватися, кріпитися. Старі держались і не дуже напивались, доки на вечірці гуляли панни та паничі (Н.-Лев., III, 1956, 76); Серце, як молотком, гамселило у груди. Він все держався (Мирний, IV, 1955, 59); - А ми держались-держались, та таки перед світом поборов нас сон (Тют., Вир, 1964, 28).

8. чого. Дотримуватися певного напряму в русі. Остапові здавалося, що вони мусять держатися правої руки; Соломія ж, навпаки, доводила, що їм слід йти вліворуч (Коцюб., І, 1955, 359); *0бразно. Іван, ще дитиною напрямований [спрямований] по хліборобській дорозі, так її й держався (Мирний, II, 1954, 109).

9. чого, перен. Дотримуватися чого-небудь, діяти згідно з чим-небудь. - Я пригадав собі, що зустрічався з ним і в іншому товаристві, де він держався крайніх поглядів та виставляв себе демократом (Коцюб., І, 1955, 253).

10. Пас. до держати 1-7. Прийшли з череди вівці (двійко було іще з приданого - держиться їх заради дитини) (Головко, II, 1957, 198).

@ Де (в чому) [тільки] та душа держиться - про кволу, слабосилу, хворобливу людину. - Вони [Ганна Антонівна] дуже тендітні, худенькі, де в них та душа держиться - їй-богу, не знаю (Ю. Янов., І, 1958, 240); Держатися берега: а) пливти, йти і т. ін., не віддаляючись від берега. - І ногами тріпає [о. Артемій у воді], і косами, і полами! Крутиться, вертиться і берега не держиться: гірше за млина! - додавав жартів Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 138); б) бути обережним, уважним; не ризикувати; Держатися купи - бути разом. Те давнє лихо не різнило людей,.. навчало держатися купи (Мирний, IV, 1955, 258); - Держімось купи, братця: в гурті наша й сила, і наш порятунок (Головко, II, 1957, 328); Держатися на волосині див. волосина; Держатися на світі - жити, животіти. Треба чимось жити, треба якось на світі держатися (Фр., І, 1955, 370); Держатися плуга - бути хліборобом. - Держіться, діти, плуга, то якось будете жити на світі (Стельмах, І, 1962, 147); Держатися руки (сторони) чиєї - бути на чиємусь боці, підтримувати когось. Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею - й тещі (Мирний, II, 1954, 284); Держатися свого берега - не братися не за свої справи, знати свою справу, пильнувати свого. Усяк до чого-небудь взявся. Той робить те, другий - друге; Всяк свого б берега й держався... (Гл., Вибр., 1957, 72); Ледве на ногах держатися - насилу ходити, робити щось (при дуже сильній втомі, слабості). - Страшно було глянути на Петра Федоровича! Він ледве-ледве на ногах держався (Мирний, І, 1954, 339); Таке, що й купи не держиться - нісенітниця. [Староста:] Та що це ти, бабо, вигадуєш щось таке, що й купи не держиться? (Кроп., IV, 1960, 107); Про Уляну таке бувало верзе, що й купи не держиться (Мур., Жила.. вдова, 1960, 58); Тільки держись (держіться)! - вигук, що застерігає від сильного вияву чогось або попереджає про цей вияв. - От уже менші панки та полупанки, так там уже тільки держись! І даєш, і не надаси (Кв.-Осн., II, 1956, 282); Роздратує її раніше чим-небудь, і тоді тільки держись: Марина так почне в'язати, що два косарі не вспішаться за нею косити (Григ., Вибр., 1959, 226).