дифузіонізм
ДИФУЗІОНІЗМ, -у, ч. Орієнтація в науках про культуру, яка розвинулася на початку XX cт., приписує культурній дифузії (проникнення творів культури з одних галузей в інші) особливе значення в процесі зміни і розвитку культур; дослідження історії й наслідків культурних запозичень. // Напрям в етнології, культурології, археології, що бере за основу соціального розвитку процеси запозичення та поширення культури.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дифузіонізм | дифузіонізми |
Родовий | дифузіонізму | дифузіонізмів |
Давальний | дифузіонізмові, дифузіонізму | дифузіонізмам |
Знахідний | дифузіонізм | дифузіонізми |
Орудний | дифузіонізмом | дифузіонізмами |
Місцевий | на/у дифузіонізмі | на/у дифузіонізмах |
Кличний | дифузіонізме | дифузіонізми |