добросовісність
ДОБРОСОВІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. добросовісний. Акакію Церетелі подобається в українських [театральних] трупах серйозна добросовісність, почуття відповідальності, працьовитість і дисципліна (Збірник про Кроп., 1955, 218).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добросовісність | добросовісності |
Родовий | добросовісності, добросовісности | добросовісностей |
Давальний | добросовісності | добросовісностям |
Знахідний | добросовісність | добросовісності |
Орудний | добросовісністю | добросовісностями |
Місцевий | на/у добросовісності | на/у добросовісностях |
Кличний | добросовісносте | добросовісності |