дожовувати
ДОЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчувати жувати; жуючи, доїдати. Він щось дожовував і крізь жування проказав: - Ідіть до хати чай пити (Досв., Вибр., 1959, 58); Іван байдуже дожовував хліб (Збан., Сеспель, 1961, 269); Мужчина в гетрах спокійно дожував суху ковбасу (Панч, Синів.., 1959, 7); * Образно. Завгосп ще дожовував останні слова, як знову почувся високий, співучий голос Галини Кучеренко (Жур., Опов., 1956, 76).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дожовую | дожовуємо |
2 особа | дожовуєш | дожовуєте |
3 особа | дожовує | дожовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дожовуватиму | дожовуватимемо |
2 особа | дожовуватимеш | дожовуватимете |
3 особа | дожовуватиме | дожовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дожовував | дожовували |
Жіночий рід | дожовувала | |
Середній рід | дожовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дожовуймо | |
2 особа | дожовуй | дожовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дожовуючи | |
Минулий час | дожовувавши |