доношувати
ДОНОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОНОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Закінчувати носити (у 1 знач.) що-небудь. Доношувати картоплю з городу.
2. Закінчувати носити старий одяг, взуття. - Усім шиють нові керсетки та юпки, а мені одній дають недоноски доношувати.. (Мирний, І, 1954, 72); Ці сорочки носив ще чоловік і старший син, а зараз доношують Микола й Степан (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 355).
3. Народжувати своєчасно після закінчення строку вагітності. Сімейне життя її було невдале: вона не доносила першої дитини і породила її мертвою (Збірник про Кроп., 1955, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доношую | доношуємо |
2 особа | доношуєш | доношуєте |
3 особа | доношує | доношують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доношуватиму | доношуватимемо |
2 особа | доношуватимеш | доношуватимете |
3 особа | доношуватиме | доношуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доношував | доношували |
Жіночий рід | доношувала | |
Середній рід | доношувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доношуймо | |
2 особа | доношуй | доношуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доношуючи | |
Минулий час | доношувавши |