доплітати
ДОПЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ДОПЛЕСТИ, ету, етеш, док., перех. 1. Закінчувати плести що-небудь. Поки Горпина лагодила дочці вечерю, а Мелашка доплітала їй вінок, дівчата обступили Пріську (Л. Янов., І, 1959, 146); В своїй будці, біля якої кінчалися станційні колії, при тьмяному світлі каганця він доплітав кошик (Бойч., Молодість, 1949, 195); [Настя:] Гляди тілько, щоб ти свою рукавицю доплів (Фр., IX, 1952, 94).
2. Плетучи, приєднувати що-небудь; // Плетучи додатково, збільшувати розмір чого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доплітаю | доплітаємо |
2 особа | доплітаєш | доплітаєте |
3 особа | доплітає | доплітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доплітатиму | доплітатимемо |
2 особа | доплітатимеш | доплітатимете |
3 особа | доплітатиме | доплітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доплітав | доплітали |
Жіночий рід | доплітала | |
Середній рід | доплітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доплітаймо | |
2 особа | доплітай | доплітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доплітаючи | |
Минулий час | доплітавши |