доповідний
ДОПОВІДНИЙ, а, е. Який містить у собі офіційне повідомлення про що-небудь. Голова засипав Наринського запитаннями, зажадав, щоб той найшвидше подав про це докладну доповідну записку (Шовк., Інженери, 1956, 275); // у знач. ім. доповідна, ної, ж., розм. Діловий папір, у якому коротко викладена суть якої-не-будь справи. Мені він запропонував подати коротеньку доповідну про результати мого відрядження (Грим., Подробиці.., 1956, 105).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | доповідний | доповідна | доповідне | доповідні |
Родовий | доповідного | доповідної | доповідного | доповідних |
Давальний | доповідному | доповідній | доповідному | доповідним |
Знахідний | доповідний, доповідного | доповідну | доповідне | доповідні, доповідних |
Орудний | доповідним | доповідною | доповідним | доповідними |
Місцевий | на/у доповідному, доповіднім | на/у доповідній | на/у доповідному, доповіднім | на/у доповідних |