допоминатися
ДОПОМИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко ДОПІМНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. 1. Наполегливо вимагати чого-небудь, домагатися чогось. - Я допоминалась, щоб Грицай одписав на мене хату й грунт.., - сказала Сиклета (Н.-Лев., IV, 1956, 222); Стали турбаї козачих своїх прав допоминатися, а пан їхні метрики з церкви покрав та попалив (Ю. Янов., І, 1954, 262); * Образно. Він вже забув на свою втому, на душне повітря.., на порожній шлунок, що допоминається своїх прав (Коцюб., І, 1955, 210).
2. тільки недок. Довго поминаючи кого-небудь, зазнавати чогось небажаного, неприємного. - Поминали ми та й поминали й Хаброниних дядьків і тіток..; допоминались до того, що вже й сонце зайшло, вже й надворі смерклось (Н.-Лев., III, 1956, 258).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допоминаюся | допоминаємося |
2 особа | допоминаєшся | допоминаєтеся |
3 особа | допоминається | допоминаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допоминатимуся | допоминатимемося |
2 особа | допоминатимешся | допоминатиметеся |
3 особа | допоминатиметься | допоминатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допоминався | допоминалися |
Жіночий рід | допоминалася | |
Середній рід | допоминалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допоминаймося | |
2 особа | допоминайся | допоминайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допоминаючись | |
Минулий час | допоминавшись |