доривати
ДОРИВАТИ1, аю, аєш, недок,, ДОРВАТИ, ву, веш, док., перех. 1. Закінчувати рвати; рвати до якої-небудь межі, до кінця. Дорву відра [вишень] та й ітиму в хату (Сл. Гр.).
2. Доношувати повністю, до кінця (одежу, взуття і т. ін.). Випивши, Безхатько запалився хоробрістю: - .. Знатимуть жебраки, як ганчірки доривати (Юхвід, Оля, 1959, 277). - Одежа була й так порвана, я ще дорвав (Тесл., З книги життя, 1918, 54).
ДОРИВАТИ2, аю, аєш, недок., ДОРИТИ, ию, иєш, док., перех. Закінчувати рити; рити до якого-небудь місця.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дориваю | дориваємо |
2 особа | дориваєш | дориваєте |
3 особа | дориває | доривають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дориватиму | дориватимемо |
2 особа | дориватимеш | дориватимете |
3 особа | дориватиме | дориватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доривав | доривали |
Жіночий рід | доривала | |
Середній рід | доривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дориваймо | |
2 особа | доривай | доривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дориваючи | |
Минулий час | доривавши |