дорізувати
ДОРІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРІЗАТИ, іжу, іжеш, перех. і без додатка. 1. Закінчувати різати; різати до кінця, до певної межі.
2. Ріжучи, прискорювати смерть, загибель кого-небудь. Вони були ще живі і в нестерпучих муках стогнали й кричали, благаючи, щоб їх дорізали, добили (Стор., І, 1957, 399); - Зірочка отелилася і почалось якесь ускладнення. Кажуть, до ранку не виживе. Зоотехнік дорізати Зірочку хоче (Кучер, Трудна любов, 1960, 533).
3. Додатково наділяти кого-небудь землею. Дорина, коли довідалась про те, що батько їде на екскурсію, вся аж просяяла, така рада, і чого б то - ніби батькові дорізали ще два морги землі й дали двоє добрячих коней (Цюпа, Назустріч.., 1958, 398).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дорізую | дорізуємо |
2 особа | дорізуєш | дорізуєте |
3 особа | дорізує | дорізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дорізуватиму | дорізуватимемо |
2 особа | дорізуватимеш | дорізуватимете |
3 особа | дорізуватиме | дорізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дорізував | дорізували |
Жіночий рід | дорізувала | |
Середній рід | дорізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дорізуймо | |
2 особа | дорізуй | дорізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дорізуючи | |
Минулий час | дорізувавши |