дотикати
ДОТИКАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. 1. Доторкатися. [Геррісон:] Всі вони [робітники], коли дотикали щіточкою вуст, впускали в свій організм певну долю радію (Ірчан, І, 1958, 261).
@ Землі не дотикати - те саме, що Землі не доторкатися (див. доторкатися). Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (Фр., V, 1951, 382).
2. Діяти на органи відчуття. Сморід по-іншому нас дотикав, як колір кривавий, Смак доступається органів наших, як запах та колір (Зеров, Вибр., 1966, 178).
3. перен. Завдавати кому-небудь неприємностей ущипливими, дошкульними словами або діями. В ній і тепер ще повно егоїзму й фальшу, яким дотикала бо-лючо [болюче] не одну душу коло себе (Коб., III, 1956, 147).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотикаю | дотикаємо |
2 особа | дотикаєш | дотикаєте |
3 особа | дотикає | дотикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотикатиму | дотикатимемо |
2 особа | дотикатимеш | дотикатимете |
3 особа | дотикатиме | дотикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дотикав | дотикали |
Жіночий рід | дотикала | |
Середній рід | дотикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотикаймо | |
2 особа | дотикай | дотикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дотикаючи | |
Минулий час | дотикавши |