дотримувати
ДОТРИМУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТРИМАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Тримати кого-, що-небудь до певного строку.
2. перен. Точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, загадане, необхідне і т. ін. Кандиба деякий час суворо дотримував обіцянку і зовсім не пив (Дмит., Розлука, 1957, 175); На перевозі Максим гостро наказав козакам загону дотримувати цілковитої тиші (Ле, Хмельницький, І, 1957, 320); - Обіцяла я тобі одкритки з дороги посилати, але й того не дотримала (Л. Укр., V, 1956, 420); Він таки дотримав свого слова (Гур., Новели, 1951, 226); Бронко надто добре знав батька, щоб сумніватися в тому, що він дотримає погрози (Вільде, Сестри.., 1958, 119); // Берегти, охороняти що-небудь. Вони суворо дотримували тайни (Ю. Янов., І, 1954, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотримую | дотримуємо |
2 особа | дотримуєш | дотримуєте |
3 особа | дотримує | дотримують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотримуватиму | дотримуватимемо |
2 особа | дотримуватимеш | дотримуватимете |
3 особа | дотримуватиме | дотримуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дотримував | дотримували |
Жіночий рід | дотримувала | |
Середній рід | дотримувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотримуймо | |
2 особа | дотримуй | дотримуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дотримуючи | |
Минулий час | дотримувавши |