доцвітати
ДОЦВІТАТИ, аю, аєш, недок., ДОЦВІСТИ, іту, ітеш, док. Закінчувати цвісти; цвісти до якого-небудь часу. Під вікнами доцвітали осінні квіти (Кучер, Голод, 1961, 92); Деякі квіточки ще не хочуть здаватися, поспішають доцвісти, поки перші морозці не вдарять по них (Коп., Як вони.., 1961, 14); * Образно. І доцвіла паняночка До тії години, Коли й серце стає биться Не як у дитини! (Гл., Вибр., 1957, 261).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доцвітаю | доцвітаємо |
2 особа | доцвітаєш | доцвітаєте |
3 особа | доцвітає | доцвітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доцвітатиму | доцвітатимемо |
2 особа | доцвітатимеш | доцвітатимете |
3 особа | доцвітатиме | доцвітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доцвітав | доцвітали |
Жіночий рід | доцвітала | |
Середній рід | доцвітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доцвітаймо | |
2 особа | доцвітай | доцвітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доцвітаючи | |
Минулий час | доцвітавши |