дробильний
ДРОБИЛЬНИЙ, а, е, спец. Який здійснює подрібнення чого-небудь. З кар'єру потік залізної руди з допомогою потужних автосамоскидів побіжить на дробильну, а потім на збагачувальну фабрику (Рад. Укр., 20.VII 1962, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дробильний | дробильна | дробильне | дробильні |
Родовий | дробильного | дробильної | дробильного | дробильних |
Давальний | дробильному | дробильній | дробильному | дробильним |
Знахідний | дробильний, дробильного | дробильну | дробильне | дробильні, дробильних |
Орудний | дробильним | дробильною | дробильним | дробильними |
Місцевий | на/у дробильному, дробильнім | на/у дробильній | на/у дробильному, дробильнім | на/у дробильних |