дробинка
ДРОБИНКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до дробина. Дробинки - не що інше, як затверділі краплі розплавленого свинцю, який при заводському способі виготовлення примушують падати краплями з великої висоти у холодну воду (Цікава фізика.., 1950, 111); * Образно. В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки й звідки сторожко визирали блискучі дробинки хижих очей (Юхвід, Оля, 1959, 29); * У порівн. Гострі слова.., наче уїдливі дробинки з дробовика, уражали панів і підпанків (Рад. Укр., 15.ІV 1959, 2).
2. діал. Крихта, кришка. - Але побачим, - додав [подорожній], встаючи і збираючи дробинки з хліба (Фр.. VIII, 1952. 224).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дробинка | дробинки |
Родовий | дробинки | дробинок |
Давальний | дробинці | дробинкам |
Знахідний | дробинку | дробинки, дробинок |
Орудний | дробинкою | дробинками |
Місцевий | на/у дробинці | на/у дробинках |
Кличний | дробинко | дробинки |