дрімотливий
ДРІМОТЛИВИЙ, а, е. Те саме, що дрімливий. Вітри спустилися на землю.., сиділи на горбах, мов старі дрімотливі ворони (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 199); Жук-Мурка, напіврозплющивши оченята, переклав з боку на бік хвоста і знову замуркотів дрімотливої пісні (Трубл., І, 1955, 84); У лісі тінь густішає, схолонула трава, дрімотливою тишею повились дерева (Забіла, У.. світ, 1960, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрімотливий | дрімотлива | дрімотливе | дрімотливі |
Родовий | дрімотливого | дрімотливої | дрімотливого | дрімотливих |
Давальний | дрімотливому | дрімотливій | дрімотливому | дрімотливим |
Знахідний | дрімотливий, дрімотливого | дрімотливу | дрімотливе | дрімотливі, дрімотливих |
Орудний | дрімотливим | дрімотливою | дрімотливим | дрімотливими |
Місцевий | на/у дрімотливому, дрімотливім | на/у дрімотливій | на/у дрімотливому, дрімотливім | на/у дрімотливих |