дублікат
ДУБЛІКАТ, а, ч. 1. Другий примірник документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Сіла Катерина Петрівна за стіл за свій, глянула на накладні та дублікати (Вишня, І, 1956, 140).
2. Те саме, що дублет 1. Видобув [Владко] з кишені пальта в'язку ключів, між якими були також дублікати ключів від усіх кімнат (Фр., VI, 1951, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дублікат | дублікати |
Родовий | дубліката | дублікатів |
Давальний | дублікатові, дублікату | дублікатам |
Знахідний | дублікат | дублікати |
Орудний | дублікатом | дублікатами |
Місцевий | на/у дублікаті | на/у дублікатах |
Кличний | дублікате | дублікати |